Пам’ять про Валерія ЛОБАНОВСЬКОГО

07.01.2015, 14:50
| Просмотров: 803
Поделиться
Пам’ять про Валерія ЛОБАНОВСЬКОГО

Ось уже тринадцять років динамівська сім’я, заздалегідь не домовляючись, 6 січня збирається разом, аби в День народження великого футболіста та тренера, Героя України Валерія Лобановського вшанувати його пам’ять.

Цього року йому виповнилося би 76 років… Він пішов від нас у далекому вже травні 2002-го, але теплими словами згадують Валерія Васильовича й досі – однодумці, вихованці, колеги, прості вболівальники тощо.

Морозним ранком на Байковому кладовищі, а згодом біля пам’ятника тренеру на стадіоні «Динамо», який носить ім’я Валерія Васильовича, було людно. До ніг Лобановського поклали квіти його рідні та близькі, однокласники, динамівці різних поколінь, співробітники Федерації футболу України, ветерани клубу, учні ДЮФШ «Динамо», тренерський штаб «Динамо-2», співробітники ФК «Динамо» (Київ), журналісти та вболівальники.

Кожного разу із теплотою в голосі згадують про Валерія Лобановського його підопічні, яким він фактично відкрив шлях у великий футбол.

Футбольними майстрами такі легендарні гравці, як Володимир Безсонов, Леонід Буряк, Вадим Євтушенко, Олексій Михайличенко, приходячи до «Динамо» молодими й нікому не відомими виконавцями, стали саме під керівництвом Валерія Васильовича.

Андрій Біба та Анатолій Сучков не один рік пограли пліч-о-пліч із Лобановським у «Динамо», й мають багато цікавих спогадів про ті часи.

Валерій Зуєв, Володимир Мунтян, Стефан Решко, хоч і починали грати в «Динамо» під керівництвом інших тренерів, найбільших успіхів на вітчизняній та міжнародній аренах досягли саме під керівництвом Валерія Васильовича.

Захисник Владислав Ващук був частиною славетної команди, яку побоювалися в Європі наприкінці 90-х років минулого століття. Тоді динамівцям не вистачило зовсім трохи, аби зіграти у фіналі найпрестижнішого клубного турніру Європи, Ліги чемпіонів УЄФА: «Валерій Васильович розробив систему, багато експериментував, при цьому чудово розумів, що він робить. Йому наперед було відомо, чого вдасться досягти завдяки своїм напрацюванням. Своїх підопічних він виховував через труднощі, оскільки, на його переконання, для досягнення якихось висот потрібно вміти терпіти. Тих, хто витримував, він залишав, і уже через певний час у них з’являвся певний рівень майстерності. Я дуже вдячний Валерія Васильовичу, що він спочатку повірив у мене, а потім розкрив у мені якості, необхідні професійному футболісту».

Пам’ять про Валерія Лобановського буде жити в серцях мільйонів людей вічно. За нього говорять не лише титули та досягнення, а й безмежна любов та надбання, якими й досі користуються футбольні спеціалісти. Біля пам’ятника, який розташований на стадіоні «Динамо», що носить його ім’я, завжди будуть збиратися люди, а слава великого тренера передаватиметься від покоління до покоління.

Copyright © 2015 FC Dynamo Kyiv